Пан Роман Колесник у своєму листі порушив деякі дуже відповідні та прийнятні моменти, з більшістю яких я щиро погоджуюся. Однак я наполягаю, щоб пан Колісник перечитав мою редакційну статтю, що спонукала його написати цього листа, оскільки там нібито є деякі важливі неточності, які він приписує мені.

Ніде у моїй статті я ніколи не вживав фрази “історичний антисемітизм” або “генетичний антисемітизм”, навіть не згадував про їх існування. Я здивований і приголомшений, чому він цитує це з мого допису.

По-друге, він стверджує що я беру на себе зобов’язання “знайти і покарати тих, що називали себе колабораціоністами”. Я не робив цього. Я просто порушив болючу тему, тому що прагнув викликати більше дискусій і отримати більше досліджень, ніж отримала українська громада в минулому.

І останнє, хочеться думати, я краще знаю українську історію, ніж, наприклад, пан Колісник. Я добре, освідомлений, що по суті, усі антисемітські звинувачення, висунуті проти таких видатних осіб в українській історії як Богдан Хмельницький, Симон Петлюра та Володимир Кубійович, були брехнею, викривленням і злобною пропагандою проти них з боку їхніх ворогів та історичних ревізіоністів, і я ніколи не стверджував інакше.